На гостину до Кліо та Феміди
VESTIGIO SEMPER ADORA
Шануй завжди сліди минулого
Яке наше буття? Хто ми в ньому?
Що є спільного у людей різних рас, культур, віросповідань? Однозначної
відповіді не знайти. На планеті Земля справжній калейдоскоп не схожих одна на
одну спільнот, в кожної із яких - своя мова, свої закони і традиції, свої
звичаї, моральні засади, своя історія. "Історія воістину свідок часу,
світло істини, життя пам`яті". Такі натхненні слова присвяти цій науці
римський оратор, письменник, політик Марк Туллій Цицерон. Старанне вивчення
історичного минулого допоможе нам упевненіше орієнтуватися у проблемах
сучасності, бачити перспектики їх розв`язання.
Тож вивчаймо історію та
вчимося у неї самі!
Вік : 33 роки
Стаж роботи – 8 років
Освіта: Вища. Харківський національний педагогічний університет ім.. Г.С.Сковороди, Уманський державний педагогічний університет ім.. П. Тичини
Спеціальність : вчитель історії та правознавства
Місце роботи: Бандурівський ліцей Гайворонської районної ради Кіровоградської області
Якщо історію визначити як скарбницю людської
мудрості, то перше знайомство з нею – це, безперечно, одне з найдивовижніших
таїнств. Справжні відкриття, щирі захоплення й найцінніший досвід… Ще здавна
люди приучали дітей до історії – не як до науки, але завжди як до цілющого
джерела пам’яті про свою землю, свій рід, себе самого.
Професійне кредо
У всіх своя історія і в кожній історії є те, що може стати уроком для інших
Життєва позиція
Ніколи не
здавайся і ти побачеш
як здаються інші
Проблема над якою працюю:
«Стимулювання
і мотивація навчально- пізнавальної діяльності учнів на уроках історії шляхом
використання ігрових форм та методів роботи.»
Ви питаєте мене, чому я вчитель?
Кожного ранку я стою біля вікна і вдивляюся в
обрій... Сьогодні осінній вальс заклопотано гуляє коштовними жовто-червоними
пейзажами, прикрашаючи їх розкішними суцвіттями айстр. Сонце гуляє вікнами
сільських будинків, а на подвір’ї нашої школи суцільний спокій, який за десять
хвилин вибухає, немов святковий феєрверк, дитячим сміхом і галасом. І кожного
разу я замислююсь над тим, що мені більше подобається: ця тиша чи цей неспокій?
І кожного разу, вже 2 роки, не можу жити саме без цього десятихвилинного
очікування хвилюючої метаморфози.
Ви питаєте мене, чому я вчитель?
Напевно, це так само, як спитати, а чому я живу і чи хочу я щось змінити?
Риторика, та й годі. Адже сценарій мого життя наповнений багатими подіями,
написаний щедрою рукою долі, яка не дозволила мені бути самотньою і
зосередженою тільки на собі. У моїй діяльності немає контрастів «учитель –
учень», тут учні і є співавторами моєї життєвої саги. Так воно – бути вчителем!
Отак приходити до школи раніше за учнів, готуватись до уроку, як до іспиту. Не
піддаватись настрою, особистим негараздам, кожному посміхатись та сто разів на
день бажати доброго дня!
І нехай про моїх вихованців ще не
заговорили, як про геніальних, я ніколи не проміняю сміх моїх дітей, їх
перешіптування, їх мовчання, таке рідне – від сонного до патетичного, їх
безтурботність або збудження, а колорит почуттів, що віддзеркалений у їхніх
очах, просто примушує вносити нові корективи у мою особисту повість. Я повинна
бути то суворою, то м’якою, то співчутливою і терпеливою, то непохитною… Життя
вчителя… Не можу дозволити собі зупинку, адже це подорож несамовито щастя і
знесилюючих поразок людей, котрі обрали ремесло тривалістю в життя.
Я звичайний вчитель, яких багато. Намагаюся старанно
працювати, сіяти в дитячих душах добре, мудре, вічне. Я, напевно, ніколи не
побачу світ, для нього я піщинка, але щодня я роблю все для того, щоб мої учні
стали для мене цілим світом.
Ви питаєте мене, чому я вчитель? Я знаю
відповідь! Тому що мені є чим ділитись. Тому що, я ніколи не вважала
учительство своєю професією: мені не важливий розмір заробітної платні. Тому що
я не хочу належати тільки собі, тому що вчитель в кожному із нас. Я вважаю себе
народженою, щоб іти по цій землі звичайним вчителем і ніколи не забувати про
те, що мені довірено маленькі дитячі серця.
Та і я, звичайно, не для слави,
Не заради красного слівця
Неспокійну справу цю обрала:
Творчістю запалювать серця!
